як засв≥дчили досл≥дженн¤ вчених, в орган≥зм≥ людини Ї рецептори, призначен≥ дл¤ наркотичних речовин типу морф≥ю Ц так зван≥ оп≥атн≥ рецептори. ¬они знаход¤тьс¤ на поверхн≥ нервових кл≥тин. ћолекула морф≥ю входить у них, ¤к ключ у замок, ≥ зм≥нюЇ роботу мозку. ѕ≥зн≥ше в орган≥зм≥ людини були вид≥лен≥ речовини, що в≥дпов≥дають цим рецепторам Ц морфопод≥бн≥ пептиди, ¤к≥ називабтьс¤ енкефал≥нами, та под≥бн≥ до них речовини Ц ендорф≥ни.

√оловний мозок сам виробл¤Ї речовини, ¤к≥ звТ¤зуютьс¤ з призначеними дл¤ них рецепторами ≥ д≥ють на Уцентри задоволенн¤Ф мозку, що викликаЇ у людини почутт¤ радост≥, душевного спокою, задоволенн¤ житт¤м, щаст¤. ƒл¤ чого природа створила такий механ≥зм впливу на псих≥ку? –≥ч у т≥м, що вс≥ повед≥нков≥ акти, ¤к≥ мають б≥олог≥чну та соц≥альну обумовлен≥сть, супроводжуютьс¤ позитивними емоц≥¤ми на момент дос¤гненн¤ ц≥л≥. ќрган≥зм н≥бисам себе стимулюЇ на правильну повед≥нку. ‘≥з≥олог≥чний механ≥зм цього ¤краз ≥ пол¤гаЇ в тому,що при задоволенн≥ потреб п≥двищуЇтьс¤ синтез ендорф≥н≥в (енкефал≥н≥в), ¤к≥, звТ¤зуючись ≥з в≥дпов≥дними рецепторами головного мозку, викликають позитивн≥ емоц≥њ. ѕри вживанн≥ наркотик≥в в≥дбуваЇтьс¤ таке: наркотичн≥ речовини сприймаютьс¤ рецепторами ¤к ендорф≥ни й енкефал≥ни, ≥ наркотик ≥м≥туЇ д≥ю створюваних самим орган≥змом речовин, на ¤к≥ розрахован≥ оп≥атн≥ рецептори. “обто ендорф≥ни й енкефал≥ни вход¤ть у рецептори, ¤к людина у св≥й д≥м, в≥дкриваючи двер≥ своњм ключем: наркотики ж в≥дчин¤ють двер≥ в≥дмичкою ≥, ¤к злод≥њ, вход¤ть до чужоњ осел≥.

¬плив наркотичних речовин на д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в особливо небезпечний.

—постереженн¤ вчених ви¤вили, що дл¤ маленьких д≥тей характерна в≥драза ≥ байдуж≥сть до тютюну, алкоголю та наркотик≥в. Ќав≥ть при њхньому випадковому вживанн≥ дитина надовго збер≥гаЇ в≥дразу до цих шк≥дливих речовин.

ƒл¤ п≥дл≥тк≥в Уекспериментуванн¤Ф з наркотичними речовинами особливо небезпечне, оск≥льки вони часто не розум≥ють ≥ повн≥стю не усв≥домлюють њхньоњ згубноњ д≥њ ≥ шкоди в≥д них дл¤ свого орган≥зму. ” звТ¤зку з ф≥з≥олог≥чними особливост¤ми орган≥зму п≥дл≥тк≥в наркотична залежн≥сть розвиваЇтьс¤ у них набагато швидше, н≥ж у дорослих.

Ќаркотичн≥ речовини мають значний вплив на психоемоц≥йний стан п≥дл≥тк≥в, њхн≥й характер ≥ повед≥нку.

Ќайнебезпечн≥шим у план≥ вживанн¤ наркотичних речовин ≥ формуванн¤ шк≥дливих звичок Ї пот¤г п≥дл≥тка до п≥знанн¤ всього нового, незвичного, бажанн¤ чимскор≥ше стати дорослим, перейн¤ти звички ≥ спроби повед≥нки старших за себе, не не вигл¤дати у њхн≥х очах см≥шним. (÷е, за на¤вност≥ алкогольного оточенн¤, завжди призводитьп≥дл≥тка до вживанн¤ спиртних напоњв). ™ ще один важливий фактор, ¤кий чомусь недооц≥нюють Ц психолог≥чний дискомфорт. Ѕатьки, вчител≥, друз≥ можуть пом≥тити зм≥ни у повед≥нц≥, характер≥, способ≥ житт¤ таких п≥дл≥тк≥в: вони починають уникати старих друз≥в ≥ р≥дних, втрачають ≥нтерес до навчанн¤, спорту, можуть ставати агресивними, зухвалими.

«а останн≥ 5 рок≥в р≥зко зросла к≥льк≥сть неповнол≥тн≥х, особливо п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ вживають дурманн≥ речовини, що викликають хворобливу пристрасть Ц токсикоман≥ю. “оксикомани домагаютьс¤ стану спТ¤н≥нн¤, дихаючи аерозол¤ми Ц отруйними речовинами, що випаровуютьс¤. ѕ≥д час вдиханн¤ ц≥ речовини через дихальну систему потрапл¤ють у кров ≥ проникають у головний мозок. ≈ф≥рн≥ та ацетонов≥ сполуки зм≥нюють процеси збудженн¤ ≥ гальмуванн¤ в кор≥ головного мозку Ц виникаЇ ейфор≥¤. јле найстрашн≥шим Ї те, що так≥ сполуки спричинюють складн≥ деструктивн≥ зм≥ни в кл≥тинах печ≥нки ≥ нирок, ¤к≥ виконують функц≥ю очищенн¤ (захисту) орган≥зму в≥д токсичних речовин ≥ продукт≥в обм≥ну.

”живанн¤ дурманних (нейротропних) токсичних речовин може також спричинити пригн≥ченн¤ диханн¤, порушенн¤ серцевоњ д≥¤льност≥, а часом Ц непритомн≥сть ≥ нав≥ть смерть. ¬и¤влено, що вдиханн¤ аерозольних речовин призводить до того, що за найменшого ф≥зичного напруженн¤, наприклад, на уроц≥ ф≥зкультури або п≥дчас танц≥в на дискотец≥, виникаЇ критична серцева недостатн≥сть.