« психотропними речовинами людство знайоме досить давно. ¬ р≥зн≥ часи ≥ ставленн¤ до них було р≥зним Ц в≥д безапел¤ц≥йно-позитивного до р≥зко негативного. ≤ т≥льки в≥дносно недавно прийшло усв≥домленн¤ того, наск≥льки великою б≥дою загрожуЇ людин≥ њх вживанн¤.

–еально, на державному р≥вн≥ боротьба з наркоман≥Їю розпочалас¤ лише на початку XX стол≥тт¤. ѕ≥онерами боротьби з цим лихом стали американц≥. ѕ≥сл¤ сер≥њ в≥двертих публ≥кац≥й про звичањ наркоман≥в, конгрес —Ўј ухвалив у 1914 роц≥ закон про заборону наркотик≥в. ¬едетьс¤ боротьба з незаконним об≥гом наркотик≥в ≥ в ”крањн≥. ѕро переб≥г ц≥Їњ боротьби ми попросили розпов≥сти начальника ”ЅЌќЌ √” ћ¬— ”крањни в  иЇв≥ полковника м≥л≥ц≥њ ™вгена ћал≥нка.

Ц ” 90-т≥ роки минулого стол≥тт¤ п≥сл¤ того, ¤к впала "зал≥зна зав≥са", в≥дбулос¤ злитт¤ орган≥зованих злочинних угруповань колишнього —–—– в потужн≥ транснац≥ональн≥ крим≥нальн≥ структури. ≈м≥грац≥¤ новоњ хвил≥, "службов≥ в≥др¤дженн¤", формуванн¤ прошарку др≥бних комерсант≥в, туризм Ц все це активно використовувалос¤ в ход≥ даного процесу. Ќа теренах –ад¤нського —оюзу орган≥зована злочинн≥сть перетворилас¤ в галузь з найвищими темпами розвитку. Ќаркоб≥знес став сферою д≥¤льност≥ високоорган≥зованих злочинних угруповань, з розпод≥лом функц≥й з переробки сировини, транспортуванн¤ ≥ розповсюдженн¤ наркотик≥в.

—творилис¤ передумови, що спри¤ли подальшому вт¤гненню населенн¤ в так≥ форми економ≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к виробництво та збут наркотик≥в. ” крањнах та рег≥онах, де традиц≥йн≥ рел≥г≥йн≥ або культурн≥ заборони в силу ≥сторичних причин ви¤вилис¤ ослабленими, значна частина громад¤н звернулас¤ до "альтернативних" форм господарюванн¤.

Ќин≥ наркоринок у крањнах Ївропейськоњ частини —Ќƒ знаходитьс¤ в стад≥њ реструктуризац≥њ. «ростаЇ частка синтетичних наркотик≥в, особливо стимул¤тор≥в амфетам≥нного р¤ду, що в≥дображаЇ загальносв≥тову тенденц≥ю. ¬ той же час на ринку продовжують дом≥нувати наркотики рослинного походженн¤. ¬ першу чергу, це стосуЇтьс¤ екстракц≥йного оп≥ю ≥ сировини дл¤ його виготовленн¤ Ц маковоњ соломки. –озчини оп≥ат≥в застосовуютьс¤ ≥нфекц≥йним шл¤хом. Ќайб≥льш поширеним наркотиком залишаЇтьс¤ мар≥хуана. ÷е по¤снюЇтьс¤, зокрема, ≥ тими обставинами, що дикоросла конопл¤, котра в Ївропейськ≥й частин≥ —Ќƒ росте на досить значних площах, ц≥лковито покриваЇ потреби в≥дпов≥дноњ сировини.

¬елику небезпеку представл¤Ї контрабандний вв≥з героњну, що поступаЇ ≥з јфган≥стану транзитом через центральну јз≥ю. ¬ результат≥ пост≥йного зб≥льшенн¤ поставок афганського героњну споживанн¤ цього наркотику в Ївропейськ≥й частин≥ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ та ”крањни за пер≥од з 1996 до 2000 року зб≥льшилос¤ в п'¤ть раз≥в.

ўе одною загрозливою тенденц≥Їю став вит≥к на "чорний ринок" нарком≥стких медичних препарат≥в. ¬се б≥льше розповсюдженн¤ отримуЇ п≥дп≥льне виробництво наркотик≥в амфетам≥нного р¤ду та штучних оп≥о≥д≥в. ” п≥дп≥льних лаборатор≥¤х, що розташовуютьс¤ в приватних будинках або квартирах, виготовл¤ють елерон, первитин, фентан≥л та ≥нш≥ дуже небезпечн≥ психотропн≥ речовини та синтетичн≥ наркотики.

Ќа тл≥ подальшоњ експанс≥њ героњну афганського походженн¤ у б≥к заможного ринку «ах≥дноњ ™вропи стаЇ все б≥льш ¤вною тенденц≥¤ до зм≥щенн¤ "Ѕалканського маршруту" на його п≥вн≥чну г≥лку. ÷е пов'¤зано, частково, з актив≥зац≥Їю турецьких вантажних перевезень через територ≥ю ”крањни, ћолдови, –ос≥њ, крањн «акавказз¤.

„ерез зах≥дн≥ кордони в ”крањну, Ѕ≥лорусь, –ос≥ю, крањни ѕрибалтики надход¤ть синтетичн≥ наркотики, в першу чергу, стимулююч≥ речовини амфетам≥нного р¤ду. ѕрактично у вс≥х крањнах, що виникли на територ≥¤х колишнього —–—–, в≥дзначаютьс¤ зростанн¤ особливо небезпечних злочин≥в.

"ѕрозор≥сть" кордон≥в на простор≥ —Ќƒ виступаЇ ¤к фактор, що зумовлюЇ систему д≥¤льност≥ цих угрупувань. ƒодатков≥ проблеми створюють м≥грац≥йн≥ та демограф≥чн≥ процеси.

ќрган≥зована злочинн≥сть досить спритно пристосовуЇтьс¤ до умов, що зм≥нюютьс¤. “ак, ¤кщо, в 1993-1994 роках "класичними" дл¤ крањн —Ќƒ формами злочинноњ д≥¤льност≥ були ошукуванн¤ вкладник≥в, афери на ринку нерухомост≥, шахрайство з фальшивими ав≥зо, то тепер пан≥вними стали наркоб≥знес, крад≥жка та контрабанда автомоб≥л≥в, перевезенн¤ нелегальних м≥грант≥в, випуск контрабандноњ продукц≥њ.

—учасн≥ процеси глобал≥зац≥њ наркоб≥знесу, ¤к ≥ орган≥зованоњ злочинност≥ взагал≥, не могли об≥йти територ≥ю ”крањни. «вичайно, наша крањна ще не перетворилас¤ в значний ринок збуту "важких" наркотик≥в (зокрема через низьку куп≥вельну спроможн≥сть населенн¤) Ц наркоринок ”крањни поки що знаходитьс¤ на стад≥њ формуванн¤. ¬ наш≥й крањн≥ немаЇ великомасштабного виробництва наркотик≥в, хоча макова соломка ≥ њњ пох≥дн≥ м≥сцевого виробництва не т≥льки поширен≥ на внутр≥шньому п≥дп≥льному ринку, та ще й експортуютьс¤ (в чималому обс¤з≥) в сус≥дню –ос≥ю. ”крањнськ≥ крим≥нальн≥ угрупованн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в не розгл¤дають наркоб≥знес Ц ¤к основне джерело прибутк≥в. Ќе сформувалас¤ в ”крањн≥ ≥ сво¤ наркомаф≥¤, ¤к система сталих корупц≥йних зв'¤зк≥в м≥ж крим≥нальними наркоугрупованн¤ми та представниками орган≥в державноњ влади. ¬ той же час викликають занепокоЇнн¤ тенденц≥њ, що спостер≥гаютьс¤ в розвитку наркоситуац≥њ, котр≥ в подальшому можуть призвести до досить серйозних негативних насл≥дк≥в.

« початку 90-х рок≥в ”крањна проводить активну пол≥тику, спр¤мовану на ≥нтеграц≥ю в Ївропейськ≥ та св≥тов≥ структури, на л≥берал≥зац≥ю зовн≥шн≥х економ≥чних, пол≥тичних ≥ культурних зв'¤зк≥в. ѕроте, в≥дкрит≥стю крањни скористалис¤ м≥жнародн≥ крим≥нальн≥ структури, в тому числ≥ транснац≥ональн≥ наркосиндикати. “аким чином, ¤кщо на початок 90-х рок≥в громад¤ни ”крањни мали у¤ву про "важк≥" наркотики загалом лише ¤к про одну з реал≥й житт¤ зах≥дних крањн, то на сьогодн≥ споживанн¤ героњну стало в≥дносно поширеним (у пор≥вн¤нн≥ з минулим) ¤вищем ≥ у нас. ¬се б≥льше мешканц≥в ”крањни не т≥льки споживають наркотики, але ≥ опин¤ютьс¤ вт¤гнутими в незаконн≥ операц≥њ з наркотичними, психотропними речовинами та прекурсорами, що њх провод¤ть наркосиндикати.

¬ ”крањн≥ немаЇ жодного м≥ста або рег≥ону, в≥льного в≥д наркотик≥в.

« початку 90-х рок≥в число наркозалежних щор≥чно зб≥льшуЇтьс¤ на 10-12%, з цього числа на дорослих приходитьс¤ т≥льки 27%, тод≥ ¤к на п≥дл≥тк≥в Ц 60%, а на д≥тей у в≥ц≥ в≥д 11 до 14 рок≥в Ц 13%. —ередн≥й в≥к наркоспоживача в ”крањн≥ щороку знижуЇтьс¤ на 0,1-0,15 року. «а останн≥ п'¤ть рок≥в к≥льк≥сть споживач≥в наркотик≥в серед д≥тей та п≥дл≥тк≥в у в≥ц≥ до 16 рок≥в зб≥льшилас¤ на 45%, в тому числ≥ к≥льк≥сть таких неповнол≥тн≥х з д≥агнозом наркозалежност≥ зб≥льшилас¤ на 25%.

«а останн≥ роки серед споживач≥в наркотик≥в починаЇ дом≥нувати в≥кова група в≥д 20 до 30 рок≥в, що в≥дпов≥даЇ загальноЇвропейськ≥й тенденц≥њ. ќсоби у в≥ц≥ до 30 рок≥в складають у нас приблизно 90% споживач≥в наркотик≥в.

ѕрактично вс≥ наркозалежн≥ Ц люди активноњ в≥ковоњ категор≥њ, особи до 30 рок≥в серед них перевищуЇ 79%.

ѕриблизно 1,7% наркоман≥в Ц учн≥ середн≥х навчальних заклад≥в, 1,9% Ц студенти, приблизно 20% Ц працююч≥, решта Ц непрацююч≥ асоц≥альн≥ елементи.

—еред наркозалежних 80% вживають оп≥ати, головним чином екстракц≥йний оп≥й.

Ќа даний час спостер≥гаЇтьс¤ диверсиф≥кац≥¤ ринку наркотик≥в: ¤кщо на початку 90-х рок≥в Їдиним наркотиком, представленим на ринку, був диметилморфин (димитрол) Ц сурогатна вит¤жка ≥з маковоњ соломки, Ц то на сьогодн≥ в  иЇв≥ приблизно 20% наркозалежних споживають оп≥ум, 10% Ц стимул¤тори амфетам≥нного р¤ду. јналог≥чна тенденц≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в де¤ких ≥нших м≥стах ”крањни. ¬ той же час спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ наркоман≥њ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, де (¤к ≥ в невеликих м≥стах) дом≥нуючим наркотиком залишаЇтьс¤ вже згадуваний екстракц≥йний оп≥й (споживач≥ марихуани не вход¤ть в цю групу, тому що дуже р≥дко звертаютьс¤ за медичною допомогою в зв'¤зку ≥з зловживанн¤м наркотиками).

Ќаркоман≥¤ в ”крањн≥ маЇ своњ характерн≥ особливост≥. якщо в б≥льшост≥ крањн споживанн¤ наркотик≥в Ц справа особиста, то у нас вона маЇ груповий характер. ÷е, м≥ж ≥ншим, призводить до розповсюдженн¤ серед наркозалежних сп≥льних хвороб, а також до формуванн¤ окремоњ субкультури, до поширенн¤ мереж≥ "вторинних" крим≥нальних стосунк≥в, ≥ в к≥нцевому рахунку Ц до соц≥альноњ маргинал≥зац≥њ споживач≥в наркотик≥в. ≤ншою специф≥чною рисою Ї те, що в значн≥й к≥лькост≥ випадк≥в споживач отримуЇ наркотик не в результат≥ куп≥вл≥-продажу, а ¤к оплату за певн≥ послуги, переважно крим≥нального характеру.

“аким чином, наркоман≥¤ в ”крањн≥, можливо, нав≥ть в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж в багатьох ≥нших крањнах, пов'¤зана ≥з злочинн≥стю.

Ќаркоман≥¤ безпосередньо пов'¤зана з проблемою —Ќ≤ƒу: 73% ¬≤Ћ-≥нф≥кованих в ”крањн≥ Ї споживачами ≥н'Їкц≥йних наркотик≥в. «г≥дно з оф≥ц≥йною статистикою, в наш≥й крањн≥ 3,5 тис¤ч хворих на —Ќ≤ƒ. «а неоф≥ц≥йними даними експерт≥в ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤, число ¬≤Ћ-≥нф≥кованих складаЇ 436 тис¤ч чолов≥к (майже 1% населенн¤ крањни), причому 70% з них Ц молодь. „астка хворих —Ќ≤ƒом в загальн≥й чисельност≥ населенн¤ в ”крањн≥ втроЇ б≥льше, н≥ж в –ос≥њ. “аким чином, наша крањна займаЇ перше м≥сце серед крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи за к≥льк≥стю ¬≤Ћ-≥нф≥кованих.

–озповсюдженн¤ наркоман≥в в ”крањн≥ Ц один з багатьох симптом≥в загального зниженн¤ р≥вн¤ здоров'¤ њњ громад¤н.

ѕравоохоронн≥ органи ”крањни вживають заход≥в протид≥њ наркоагрес≥њ проти нашоњ держави ≥ використанн¤ територ≥њ крањни, њњ громад¤н та економ≥чного потенц≥алу в незаконних операц≥¤х з наркотиками.

«а останн≥ роки в ”крањн≥ завд¤ки зусилл¤м правоохоронних орган≥в нам≥тилис¤ позитивн≥ тенденц≥њ, що спри¤ють певн≥й стаб≥л≥зац≥њ наркоситуац≥њ.

Ѕоротьба з м≥жнародним наркоб≥знесом може бути ефективною лише за пол≥тичноњ вол≥ держави д≥¤ти у цьому напр¤мку, присутн≥сть ¤коњ посл≥довно демонструЇтьс¤ ”крањною ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на м≥жнародному р≥вн¤х. ƒ≥¤льн≥сть структур м≥жнародного наркоб≥знесу розгл¤даЇтьс¤ в ”крањн≥ ¤к безпосередн¤ загроза нац≥ональн≥й безпец≥, генофонду украњнськоњ нац≥њ, ¤к ф≥нансова основа м≥жнародного тероризму ≥ пол≥тичного екстрем≥зму.

Ќаша крањна першою серед крањн —Ќƒ прийн¤ла спр¤моване на боротьбу з незаконним об≥гом наркотик≥в законодавство, ¤ке в≥дпов≥даЇ положенн¤м норм м≥жнародного права, зокрема ¬≥денськоњ конвенц≥њ ќќЌ 1988 року "ѕро боротьбу проти незаконного об≥гу наркотичних засоб≥в ≥ психотропних речовин". ¬ерховна –ада ”крањни 15 лютого 1995 року прийн¤ла закони "ѕро об≥г в ”крањн≥ наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, њх аналог≥в ≥ прекурсор≥в", "ѕро заходи протид≥њ незаконному об≥гу наркотичних засоб≥в, психотропних речовин ≥ прекурсор≥в ≥ зловживанн¤ ними" та ц≥лоњ низки ≥нших актуальних закон≥в та правових акт≥в. “аким чином, наша держава встановила особливий правовий режим об≥гу наркотичних засоб≥в, складовими частинами ¤кого став державний контроль над операц≥¤ми з такими речовинам, введенн¤ обмежень на њх використанн¤, спец≥альний перел≥к наркотичних засоб≥в, психотропних речовин ≥ прекурсор≥в, контроль над њх об≥гом.

”крањна активно п≥дтримуЇ ≥н≥ц≥ативи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, спр¤мован≥ на боротьбу з транснац≥ональним наркоб≥знесом. ¬она виступаЇ в ¤кост≥ одн≥Їњ з стор≥н вс≥х трьох конвенц≥й ќќЌ, що регулюють питанн¤ об≥гу наркотичних засоб≥в, психотропних речовин та прекурсор≥в. «а ≥н≥ц≥ативою ”крањни √енеральна јсамбле¤ ќќЌ в 1990 роц≥ прийн¤ла пол≥тичну декларац≥ю ≥ ¬сесв≥тню програму д≥й, оголосивши 90-т≥ роки дес¤тил≥тт¤м боротьби з незаконним виробництвом ≥ розповсюдженн¤м наркотичних засоб≥в та психотропних речовин.