” всьому св≥т≥ л≥куванн¤ наркоман≥њ - проблема номер один. ѕроте Ї р¤д розхожих м≥ф≥в, пов'¤заних з цим. Ђ олишн≥х наркоман≥в не буваЇї - це м≥ф, що програмуЇ людей на певний шаблон: Ђ л≥куванн¤ марної.

“ому б≥льш≥сть наркозалежних не звертаютьс¤ по допомогу, намагаючись контролювати прийом наркотика , знижувати дозу, Ђперекумар≥ватьї самост≥йно використовуючи центральн≥ анальгетики (трамал, трамадол, морадол ≥ ≥н.) або Ђнасухуюї. Ќа мов≥ наркоман≥в це називаЇтьс¤ Ђп≥дмолодитис¤ї.

ѕот≥м прийом наркотика в≥дновлюють. Ђ«авданн¤ терап≥њ - продовжити рем≥с≥ю до к≥нц¤ жизниї-еще один м≥ф про невил≥ковн≥сть наркоман≥њ. Ќаш б≥льш н≥ж 15-р≥чний досв≥д диспансерного спостереженн¤ героњнових наркоман≥в , що пройшли курс пролонгованоњ налтрексоновоњ блокади, ¤к перший етап комплексноњ л≥кувальноњ програми показуЇ можлив≥сть радикального позбавленн¤ в≥д наркотичноњ залежност≥ ! «вичайно, не вс≥ зможуть пройти цей шл¤х до к≥нц¤, але цей - найперший - крок зр≥внюЇ шанси вс≥х, хто готовий до повного позбавленн¤ в≥д залежност≥ .

¬ нарколог≥њ ≥снуЇ таке пон¤тт¤ - адд≥кт≥вний потенц≥ал (јѕ). ÷е ступ≥нь занедбаност≥ захворюванн¤, чи що, ЂкайфоЇмкостьї на мов≥ наркоман≥в . “ак от, цей самий адд≥кт≥вний потенц≥ал у вс≥х наркоман≥в р≥зний! ≤ на першому етап≥ л≥кар повинен оц≥нити јѕ у кожноњ конкретноњ людини, щоб сказати про прогноз: спри¤тливий чи н≥.

÷е 2 року диспансерного спостереженн¤ з пролонгованою налтрексоновоњ блокадою. Ћ≥куванн¤ проходить поетапно. ѕерший етап - Ђперекумар≥тьї.  раще - насухую! ’ай ц≥ муки стануть останн≥м психотравмуючим еп≥зодом: хай в≥н заф≥ксуЇтьс¤ в п≥дсв≥домост≥. „ерез 10-12 д≥б - п≥дшиваЇмо х≥рург≥чним шл¤хом блокатор ѕродетоксон. ÷е на дек≥лька м≥с¤ц≥в заблокуЇ все наркотичн≥ системи: наркотик перестане д≥¤ти.

Ќаступний крок: оц≥нити, ск≥льки раз≥в тоб≥ знадобитьс¤ спожити наркотик дл¤ того, щоб зрозум≥ти, що Ђкайфуї немаЇ. ” ск≥льки раз≥в ти зб≥льшуватимеш дозу, поки не зрозум≥Їш, що кайфу немаЇ ≥ не буде б≥льше н≥коли?

Ќаступний крок: ти дисципл≥новано виконуватимеш вс≥ призначенн¤ л≥кар¤, не саботуватимеш терап≥ю, будеш по граф≥ку отзван≥ватьс¤ своЇму л≥карев≥, не пропускати зустр≥чей. ≤ так два роки. “в≥й настр≥й, твоњ сни, твоњ фантаз≥њ - все це дуже важливо в цьому Ђпер≥од≥ нест≥йкоњ р≥вновагиї. “≥льки тод≥ л≥кар зможе оц≥нити тв≥й јѕ ≥ сказати про можлив≥сть або неможлив≥сть радикального л≥куванн¤ в≥д наркоман≥њ .

ћетодики л≥куванн¤ Ќаркоман≥њ

ѕам'¤ть про кайф
Ђ¬и можете думати про себе що завгодно, ¬и можете спостер≥гати
чийсь досв≥д, хто н≥бито спробував ≥ не випробовуЇ вабленн¤.
ƒо ¬ас це не в≥дноситьс¤, тому що ¬и ≥нший.
≤ вже п≥сл¤ першого разу у ¬ас може виникнути
непереборна т¤га до цього.
≤ ¬и соб≥ належати не будете
≤ вс≥ ¬аш≥ мр≥њ, об≥ц¤нки, вс≥ у¤вленн¤ про себе
«вал¤тьс¤ в≥дразу
≤ ви цей досв≥д просто не переживете.ї

“ерм≥н Ђнаркоман≥¤ї етимолог≥чно пов'¤заний з пон¤тт¤м Ђнаркотикї (в≥д греч. narkotikos - що усипл¤Ї) ≥ застосовуЇтьс¤ по в≥дношенню до тих отрут або речовин, ¤к≥ здатн≥ викликати при њх вживанн≥ ейфор≥з≥рующЇЇ, снод≥йна, болезаспок≥йлива або збудлива д≥¤.

¬ид≥л¤ють 3 стад≥њ розвитку наркоман≥њ:
псих≥чного вабленн¤;
ф≥зичноњ залежност≥;
соматичноњ патолог≥њ.

ѕерша стад≥¤ розвитку наркоман≥њ характеризуЇтьс¤ виникненн¤м синдрому псих≥чноњ залежност≥ в≥д препарату ≥ зменшенн¤м його ейфор≥з≥рующего д≥њ при повторних введенн¤х.

ƒруга стад≥¤ характеризуЇтьс¤ формуванн¤м ф≥зичноњ залежност≥ в≥д наркотика. ѕ≥д ф≥зичною залежн≥стю розум≥Їтьс¤ адаптивний стан, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤ ≥нтенсивними ф≥зичними розладами: ¤к вже було сказано вище, орган≥зм адаптуЇтьс¤ до прийому наркотичних речовин, наркотик ¤к би Ђвпл≥таЇтьс¤ї в обм≥н речовин, ≥ припиненн¤ прийому наркотичноњ речовини на ц≥й стад≥њ веде до р≥зних функц≥ональних розлад≥в, що характеризують синдром абстиненц≥њ. јбст≥нентний синдром Ї комплекс психопатолог≥чних, вегетативних, невролог≥чних ≥ соматичних розлад≥в.
 л≥н≥чна картина, терм≥ни формуванн¤ ≥ переб≥г абстиненц≥њ залежать в≥д типу речовини, дози ≥ тривалост≥ його вживанн¤, функц≥ональних особливостей орган≥зму. ƒл¤ абст≥нентного синдрому (при будь-¤к≥й форм≥ наркоман≥чеськой залежност≥) характерний наступне: розширен≥ з≥ниц≥, озноб, поз≥ханн¤, тремор, диспепсичн≥ ¤вища, г≥пертензивний синдром, анорекс≥¤ (г≥пергл≥кем≥¤), безсонн¤, неспок≥й, тривога або депрес≥¤.

Ќа третьому етап≥ - розвитку соматичноњ патолог≥њ - введенн¤ наркотика не викликаЇ ейфоричного ефекту, тому прийом наркотика необх≥дний лише дл¤ зн¤тт¤ синдрому абстиненц≥њ. ќкр≥м псих≥чних дефект≥в у вигл¤д≥ негативних емоц≥йно-вольових розлад≥в (апат≥¤, слабкост≥, астен≥њ ≥ анерг≥њ) формуютьс¤ також соматичн≥ дефекти у вигл¤д≥ переродженн¤ серцевого м'¤за, паренх≥матозних орган≥в, атроф≥чних зм≥н статевих орган≥в, зм≥н в ÷Ќ—. —мертельн≥ результати, в основному, пов'¤зан≥ з тотальним переродженн¤м серцевого м'¤за, нефропат≥Їю, ≥нфекц≥Їю, що приЇдналас¤.